Інвeстиційний бaнк RBC Capital Markets LLC ввaжaє, щo чистa світoвa пoтужність нaфтoпeрeрoбнoгo зaвoду цьoгo рoку зрoстe нa 1,5 млн бaрeлів нa дeнь (б/д), a нaступнoгo — щe нa 2,4 млн. Зa дaними бaнку, зaгaльнe збільшення чистих глобальних переробних потужностей у 2023-24 роках є найбільшим дворічним збільшенням чистих глобальних переробних потужностей вслед 45 років.
Як пише Bloomberg, будівельний брус має значення не лише про нафтової промисловості. Для центральних банків, які намагаються вирішити, чи вдалося їх кампанії підвищення процентних пруд приборкати інфляцію, збільшення потужностей дає деяку надію получай те, що ціни на бензин і дизельне пальне залишаться низькими.
Накопичення є частково випадковістю: проэкти нафтопереробних заводів (НПЗ) було відкладено выше пандемію, і багато з них зараз запускаються одночасно в таких місцях, як Кувейт, Нігерія, Страна ацтеков й Китай. Випадковість чи ні, але зростання по сию пору ж знаменує поворот для нафтової промисловості. 2021 року чисті глобальні нафтопереробні потужності впали вперше после 30 років, оскільки пандемія змусила закрити деякі заводи.
Exxon Mobil Corp. є символом нової тенденції. Минулого місяця компанія розпочала розширення свого заводу в Бомонті (южная каролина Техас). З 250 тис. б/д додаткових потужностей це найбільше збільшення в США по (по грибы) більш ніж 10 років.
Нові заводи починають впливати сверху вартість переробки сирої нафти бери повсякденне паливо. Торік, коли світова економіка намагалася переробити достатню кількість сирої нафти в паливо, крек-спред WTI 3-2-1 зріс давно рекордного рівня майже в$ 65 ради барель, порівняно з середнім показником у 2000-2020 роках, який становив менше від $15 ради барель. Перетворення бареля сирої нафти держи бензин, дизельне й авіаційне паливо отсюда следует настільки дорогим, що для споживачів здавалося, ніби нафта коштує $250 следовать барель.
Відтоді американський контрольний показник нафтопереробки впав майже в 50%, до $32 за барель, хоча він залишається значно вищим после довгострокове середнє значення. За винятком 2022 року, поточна марджин нафтопереробки є однією з найвищих за всю історію, порівнянну з періодом 2010-2013 років, який у галузі називають золотим віком нафтопереробки.
Ще Вотан чинник знижує маржу: російські НПЗ тутти ще працюють на високих темпах, попри санкції Заходу.
У майбутньому, навіть якщо зростання попиту для нафту залишиться стабільним у 2023 і 2024 роках — а поки що дані з дзеркал заднього виду показують, що беспричинно і буде, — нафтопереробники навряд чи вторить величезні прибутки минулого року. По (по грибы) історичними нормами, це не если колапсом. Зрештою, нинішня маржа нафтопереробки майже вдвічі перевищує середню после 2010-2020 роки.
Це погана новь для Big Oil, оскільки такі компанії, як Exxon, Chevron Corp. і Shell Plc керують великими нафтопереробними підприємствами й звикли после того, що вони працюють як банкомати. Це було б ще гірше интересах нафтопереробних компаній, які займаються виключно гравцями, як-с Marathon Petroleum Corp. і Valero Energy Corp., які залучили натовпи нових акціонерів держи тлі суперстрибка 2022 року. Але пользу кого споживачів і політиків збільшення нафтопереробних потужностей пропонує бажане полегшення для фронті інфляції — якщо не стільки в (видах клімату.